- імунологія
- —————————————————————————————імуноло́гіяіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
імунолог — а, ч. Фахівець з імунології … Український тлумачний словник
імунологія — ї, ж. Наука, що вивчає молекулярні, клітинні і загальнофізіологічні реакції організму на різні антигени. •• Інфекці/йна імуноло/гія розділ імунології, який вивчає імунну відповідь при інфекційних захворюваннях … Український тлумачний словник
імунологічний — прикметник … Орфографічний словник української мови
імунологічний — а, е. Стос. до імунітету, імунології. Імунологічна несумісність тканин. Імунологічні дослідження. •• Імунологі/чна недоста/тність вроджений або набутий дефект імунної системи … Український тлумачний словник
імунолог — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
імунологічний — [імунолоуг’і/чнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
психонейроімунологія — ї, ж. Міждисциплінарна наука, яка досліджує взаємозв язки між психологічними, поведінковими, нейроендокринними процесами та імунологією … Український тлумачний словник
радіоімунологічний — а, е: •• Радіоімунологі/чні ме/тоди методи дослідження взаємодії антитіла з антигеном, при яких в один із компонентів вводять радіоактивне мічення … Український тлумачний словник
фітоімунолог — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
імуногематологія — ї, ж. Розділ імунології, що вивчає хвороби крові, пов язані з імунологічними реакціями організму … Український тлумачний словник